Формування культури здоров’я учнів в умовах сучасної школи

   Культура здоров’я школяра – це інтегроване утворення особистості, що виявляється в її мотиваційній, теоретичній і практичній підготовці до формування, збереження та зміцнення власного здоров’я у всіх його аспектах (духовному, психічному й фізичному) та розумінні здоров’я як цінності.

Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»

Багато вчених приділяли увагу питанням формування культури здоров’я особистості взагалі (О. Ахвердова, Г. Кривошеєва, С. Лебедченко, В. Магіна, В. Скуміна та ін.) і школярів зокрема (В. Горащук, С. Кириленко, Ю. Мельник та ін.).

Головна причина хвороб, як уважав М. Амосов, у відсутності ціле­спрямованої діяльності зі зміцнення здоров'я. «Щоб стати здоровим, пот­рібні власні зусилля, постійні та знач­ні. Замінити їх нічим не можна», — наголошував він.

На жаль, особистісну роль молодих людей у підтримці та зміцненні свого здоров'я, по суті, зведено до мініму­му. Тому зрозуміло, як важливо, по­чинаючи з молодшого віку, виховува­ти позитивне ставлення до власного здоров'я, сприймати його як найвищу цінність.

Діяльність педагогів щодо формування в учнів пози­тивного ставлення до власного здоров'я передбачає ряд основних завдань:

1. Прищеплення учням знань та вмінь щодо здорового способу життя, що слугуватимуть підґрунтям для ви­роблення стійких поглядів і переко­нань, спонукатимуть до оздоровчо-про­філактичних дій і вчинків. У процесі за­своєння учнями знань та набуття вмінь формується позитивне ставлення до власного здоров’я та своєї ролі в його збереженні.

Валеологічна освіта вихованців відбувається під час уроків «Основи здоров'я», просвітницької діяльності (лекції фахівців, бесіди, тренінги). Зважаючи на те, що серед шкідливих звичок вихованців шкіл найпоширенішим є куріння, слід приділити його профілактиці особливу увагу.

Формуванню свідомого ставлення до власного здоров'я присвячують зустрічі з людьми, які ведуть здоровий спосіб життя, лікарями, спортсмена­ми тощо.

2.  Навчання учнів умінням і нави­чкам здорового способу життя, що є виявом позитивного ставлення до власного здоров'я, відбувається під час виховної діяльності. Серед видів такої діяльності провідними є: фіз­культурно-оздоровча, суспільно ко­рисна, творча, ігрова.

3. Привчання дітей до правил і норм здорового способу життя: дотримання режиму дня, санітарно-гігієнічних правил; своєчасне медичне обстежен­ня здоров'я вихованців із його корек­цією; навчання дітей способам само­контролю за станом здоров'я.

4. Створення гуманного мікрокліма­ту в учнівських колективах. Форму­вання в учнів культури спілкування та передумов уникнення конфліктів.

Процес формування позитивного ставлення учнів до власного здоров'я надзвичайно складний, він залежить від багатьох чинників і визначається комплексом певних педагогічних умов.

Схематично цей  процес зображено так:

Предмет «Основи здоров’я»

Засади формування і розвитку життєвих навичок

Життєві навички, що сприяють: фізичному здоров’ю

духовному та психічному здоров’ю

соціальному здоров’ю

Уроки

Позакласна робота

Створення та обладнання кабінету основ здоров’я Організація і проведення тренінгів, вікторин, тематичних вечорів, присвячених питанням збереження і зміцнення здоров’я Здійснення профілактичних заходів Проведення семінарів з батьками з питань виховання здорової дитини в сім’ї та статевого виховання Самоосвіта Інтерактивні методи навчання Рольові ігри Дискусії Дебати Вікторини Ситуаційний аналіз

Результатом навчання основ здоров’я є розвиток життєвих навичок, формування культури здоров’я учнів, що сприяють здоровому способу життя. У 5-9 класах було проведено моніторингове дослідження щодо формування в учнів культури здоров’я в процесі вивчення предмета основ здоров’я. Аналіз матеріалів анкетування, проведеного у 5-9 класах дає можливість зробити висновки про те, що:

1.     Школярі набувають базові знання про здоров’я та благополуччя;

2.     Усвідомлюють, що здоров’я людини залежить від поєднання знань про здоров’я, ставлення і стиль поведінки;

3.     Розуміють, як впливає на людський організм стиль поведінки щодо звичок у харчуванні, фізичної форми, особистої гігієни, шкідливих речовин, безпеки й стану навколишнього середовища;

4.     Визначають причини, засоби запобігання та методи лікування захворювань, розладів, травм і залежностей.

5.     Розпізнають моделі зловживання, спрямовані на себе чи інших, та розуміють, як зламати ці моделі.

6.     Застосовують знання та навички задля сприяння здоров’ю та благополуччю родини.

7.     Застосовують знання та навички для збереження фізичної форми, вживання здорової їжі тощо.

8.     Визначають фізичні риси та риси поведінки, притаманні статевому розвитку та статевій зрілості людини.

9.     Приймають відповідальні рішення щодо ризиків шляхом їхньої диференціації та визначення різних наслідків.

10.                       Оцінюють вплив культури, культурної спадщини й традицій на власне здоров’я.

11.                       Оцінюють побачене, прочитане й почуте з точки зору впливу на здоров’я.

Формування культури здоров’я учнів за допомогою навчального курсу «Основи здоров’я» відбувається на засадах життєвих навичок. Тому що  педагогічна діяльність переконала в тому, що знання з формування, зміцнення та збереження здоров’я є необхідним, але недостатнім чинником у розвитку чи зміні поведінки. Для того щоб вплинути на поведінку, інформативні методи повинні поєднуватися з уміннями, відомими як «життєві навички». 

Українські педагоги визначають три групи  життєвих навичок.

Життєві навички, що сприяють здоровому способу життя

Навички	Різноманітність навичок	Результати навчальної діяльності
Життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю	Навички раціонального харчування	дотримання режиму харчування; уміння складати харчовий раціон з урахуванням реальних можливостей, потреб та користі; вміння визначати й зберігати високу якість харчових продуктів
	Навички рухової активності	виконання ранкової зарядки; регулярні заняття фізичною культурою, руховими іграми, фізичною працею
	Режим праці та відпочинку	вміння чергувати розумову та фізичну активність; вміння знаходити час для регулярного харчування й повноцінного відпочинку
	Санітарно-гігієнічні навички	навички особистої гігієни; уміння виконувати гігієнічні процедури (доглядати за шкірою, зубами, волоссям тощо)
Життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю	Навички ефективного спілкування	уміння слухати; уміння чітко висловлювати свої думки; уміння виражати свої почуття; уміння просити про послугу або допомогу; володіння невербальною мовою (жести, міміка, інтонація тощо); адекватна реакція на критику
	Навички співчуття	уміння розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей; уміння висловити це розуміння; уміння зважати на почуття інших людей; уміння допомагати та підтримувати
	Навички розв’язування конфліктів	уміння розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів; уміння розв’язувати конфлікти поглядів на основі толерантності; уміння розв’язувати конфлікти інтересів за допомогою конструктивних переговорів
	Навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації	уміння уникати небезпечних ситуацій і діяти при загрозі насилля; уміння обстоювати свою позицію та відмовлятися від небажаних пропозицій, зокрема й пов’язаних із залученням до куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин; уміння розрізняти прояви дискримінації, зокрема щодо людей з особливими потребами, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД; навички впевненої поведінки, зокрема застережливих дій щодо ВІЛ/СНІДу
	Навички спільної діяльності та співробітництва	уміння працювати в «команді»; уміння адекватно оцінювати свої здібності, свій внесок у спільну діяльність; уміння визнавати внесок інших у спільну роботу
Життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю	Самоусвідомлення та самооцінка	позитивне ставлення до себе, інших людей, до життєвих перспектив; уміння реально оцінювати свої здібності та можливості; адекватна самооцінка; уміння адекватно сприймати оцінки інших людей;
	Навички самоконтролю	уміння правильно виражати свої почуття; уміння контролювати прояви гніву; уміння долати тривогу; уміння переживати невдачі; уміння раціонально планувати час
	Мотивація успіху та тренування волі	уміння зосереджуватися на досягненні мети; розвиток наполегливості та працьовитості; установки на успіх та віра в себе
	Аналіз проблем і прийняття рішень	уміння визначати суть проблеми та причини її виникнення; здатність сформулювати декілька варіантів розв’язання проблеми; уміння передбачити наслідки кожного з варіантів для себе та інших людей; уміння оцінювати реальність кожного з варіантів, враховуючи власні можливості та життєві обставини; здатність обирати оптимальні рішення
	Визначення життєвих цілей та програм	уміння визначати життєві цілі, керуючись своїми потребами, нахилами, здібностями; уміння визначати пріоритети й раціонально використовувати час; уміння планувати свою діяльність, враховуючи аналіз можливостей і обставин

Змістовний компонент являє собою усвідомлення учнями сутності

культури здоров’я, пізнання та засвоєння за весь період навчання у школі певного обсягу знань, умінь і навичок з формування, збереження й зміцнення здоров’я на духовному, психічному та фізичному рівнях.

Мотиваційний компонент включає в себе: розуміння школярем здоров’я (в усій його повноті) як найвищої цінності; вироблення світоглядних позицій відповідно кращих ідеалів надбаних людством; свідоме прагнення до повноцінного щасливого життя; спрямованість особистості школяра до культури здоров’я; бажання бути творцем свого сучасного й майбутнього; прагнення постійного вдосконалення, а також зростання в духовному, соціальному, психічному й фізичному планах.

Діяльнісний компонент характеризується виконанням та трансляцією ідей здорового способу життя у соціальному середовищі; засвоєнням школярем на практиці оздоровчих технологій, спрямованих на всі аспекти здоров’я (духовний, психічний та фізичний); побудовою, виконанням та удосконаленням протягом навчання у школі власної оздоровчої системи.

Зазначимо, що подані компоненти культури здоров’я не є чимось окремим, а, навпаки, доповнюють одне одного та являють собою єдине ціле.

За допомогою всіх форм навчальної та позакласної роботи вчитель повинен закласти фундамент основ збереження життя та зміцнення здоров’я, навчити учнів життєвим вмінням і навичкам.

У процесі Формування культури здоров’я учнів активно використовую  на уроках інтерактивні методи навчання, тренінги або їх елементи, рольові ігри, ситуаційний аналіз, творчі проекти, які розвивають комунікативні здібності та сприяють творчому самовираженню дітей; інформаційно-комунікаційні технології.

Одним із важливих моментів вихо­вання позитивного ставлення до влас­ного здоров'я, сприйняття його як найвищої цінності, є і оздоровчі хвилинки на уроці Проведення таких хвилинок на уроці привчає дітей до правильної організації роботи, дає мож­ливість навчитися раціональ­но поєднувати працю та відпочи­нок, що зробить їх діяльність ефек­тивнішою.

У позакласній роботі процес формування культури здоров’я школярів продовжується через участь у акціях тренінгах, вікторини, тематичні вечори, присвячені питанням збереження і зміцнення здоров’я. Здійснюються різноманітні профілактичні заходи.

  До позакласної діяльності, спрямованої на формування культури здоров’я школярів,  можна віднести:

     - організацію й проведення конференцій, вікторин, тематичних вечорів, присвячених питанням формування, збереження і зміцнення здоров’я;

- здійснення профілактичних і фізкультурно-оздоровчих заходів;

- участь у Всеукраїнських акціях здоров’язбережувального змісту «

- проведення семінарів з батьками з питань виховання здорової дитини в сім’ї

- тісна співпраця з місцевими медпрацівниками та представниками влади.

           Сім'я і школа виконують важливу функцію головних інститутів соціалізації упродовж тривалого періоду в житті дитини. Кожен із них має власні уні­кальні важелі у формуванні особистості, прищепленні ключових життє­вих навичок. Саме тому цілеспрямоване поєднання виховних зусиль сім'ї і школи у вихованні культури здоров’я є надзвичайно ефективним.

Отже, формування культури здоров’я учнів передбачає перш за все озброєнням їх відповідними знаннями з питань здоров’я за допомогою яких у дитини формується певне уявлення про значення здоров’я у житті кожної людини, відповідальне ставлення до його збереження, а також знаннями певних оздоровчих технологій, їх застосування у практичній діяльності та ведення здорового способу життя. За допомогою якісного викладання навчального курсу «Основи здоров’я», застосування під час позакласних заходів оздоровчих технологій,  переважно спрямованих на всебічне оздоровлення школярів сучасний учитель має можливість повною мірою сприяти вихованню повноцінної здорової молоді, формувати в неї високий рівень культури здоров’я.